Із жовтня у Брюсселі розпочав роботу європейський офіс асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). І вже відбулася перша міжнародна аграрна конференція «Поля змін: окреслення шляху українського сільського господарства» за партнерства корпорації AGCO.Про напрями діяльності брюссельського офісу, основні тези конференції та кроки, що потрібні для успішної євроінтеграції українського аграрного бізнесу, AgroPortal.ua розпитав керівника європейського офісу УКАБ Назара Бобицького.

Назаре, вітаю з відкриттям офісу в центрі Європейського Союзу. Які будуть завдання та плани організації?
Назар Бобицький: Офіс відкрився 2 жовтня, а вже 5 жовтня на конференції ми презентували європейським стейкхолдерам початок роботи офісу та присутність українського аграрного сектору в столиці ЄС.
Магістральних завдань вбачаємо декілька.Перше — це моніторинг регуляторних і політичних змін у ЄС в частині аграрного сектору, кліматичної політики, сталого розвитку, а також будь-яких інших дотичних до сільського господарства сфер. Тобто ми плануємо відстежувати всі зміни, що можуть створювати ризики для доступу на ринок ЄС вітчизняної агропродукції. Це великий блок питань, тому УКАБ прийняв рішення, що для цього потрібен діючий європейський офіс.
Другий великий напрям — це початок ґрунтовної підготовки українського агросектору до майбутніх передвступних перемовин з ЄС у частині власне аграрного сектору, його інтеграції до ЄС, адаптації законодавства.Потрібно зрозуміти, як буде формуватися позиція ЄС на переговорах з Україною щодо лінії агросектору. Це буде нелегкий процес, і він буде фрагментований, оскільки на позицію Єврокомісії впливатиме дуже багато чинників: від позицій окремих сусідніх країн ЄС до позицій європейських харчових підприємств — споживачів української сировини.
В ЄС є величезна палітра думок і позицій. Європейська комісія матиме непросту задачу — сформувати консенсусну позицію. Для нас важливо знати, як саме це відбуватиметься, оскільки це надає додаткові ступені свободи і можливості для українських аграріїв. Краще, ніж профільна асоціація на кшталт УКАБ, ніхто цього зробити не зможе.
Третій блок завдань — активний діалог із ЄС щодо підтримки України у відбудові після війни. Йдеться про інструмент Ukraine Facility, про те, як він може буде корисним для українського агросектору. Тож завдання європейського офісу УКАБ — налагодити контакт, уважно слухати та відстежувати, як будуть формуватися підходи ЄС, а також доносити позицію українських аграріїв.
Четверте завдання — робота над іміджем і репутацією українського аграрного сектору в Європі, адже часто відчувається брак знань про структуру сільського виробництва, історію його виникнення, роль і значення у світовій глобальній харчовій безпеці. Натомість циркулюють різні стереотипи та кліше, якими користуються конкуренти наших агровиробників. Ми повинні доносити інформацію про реальний стан справ.
Це досить великий обсяг роботи…
Назар Бобицький: Нагадаю, що УКАБ — потужна асоціація, і в нас є достатньо ресурсів. Ми спираємося на експертизу компаній-членів спільноти, на зв'язки з аграрними науковцями.
І вже є результат — міжнародна конференція. Які думки були озвучені на цьому форумі з української та європейської сторін?
Назар Бобицький: Важливим елементом конференції була панель, присвячена саме Ukraine Facility — цьому новому пакету фінансової підтримки для України, яку запропонував ЄС у червні цього року. Передбачається пакет фінансування розміром 50 млрд євро, але з них лише 8 млрд скеровується на відбудову і підтримку приватного сектору, де аграрний сектор відіграє помітну, але не єдину роль.
У цьому зв'язку меседж представників Європейської комісії та європейських фінансових інституцій дуже простий і водночас важливий: великі шанси отримати фінансування від Ukraine Facility та інших інструментів фінансової допомоги матимуть такі інвестиційні чи кредитні пропозиції, які міститимуть помітну соціальну складову, передбачатимуть підтримку сільських громад, інвестуватимуть у розмінування та рекультивацію земель деокупованих територій. Саме таким проєктам надаватиметься перевага.
До того ж позичальники зможуть скористатися грантовим компонентом таких фінансових інструментів. Перевага подібних інструментів у тому, що вони суттєво дешевші, але супроводжуються низкою некомерційних вимог. Тож надважливо розуміти суть цих вимог.

У межах угоди про зону вільної торгівлі ЄС прибрав для України усі імпортні мита і квоти. Ваші прогнози: чи буде це рішення продовжено й наступного року?

Назар Бобицький: Чинна законодавча база, що регулює торгівлю між Україною та ЄС, — це угода про асоціацію. В її межах є система квот для окремих чутливих категорій аграрної продукції, ЄС в односторонньому порядку призупинив дію всіх обмежень. І ці автономні обмеження діють до червня 2024 року. Прогнозувати щось важко, але я закликаю до реалізму в очікуваннях наших аграріїв.

На вашу думку, на якому етапі готовності наразі український агросектор на шляху до інтеграції до ЄС? Зокрема, чи готовий ментально український аграрій до правил ЄС?

Назар Бобицький: Потрібно першочергово дбати про дотримання українського законодавства в частині благополуччя тварин, безпечності готової продукції. Уникати ситуацій, коли в партіях продукції можуть знаходити хімічні залишки чи збудників, адже всі порушення стають предметом розслідувань і кидають тінь на репутацію наших агроекспортерів. Зараз більше ніж будь-коли потрібно дбати про репутацію продукції, виробництва. Варто ще раз переглянути свої виробничо-фінансові плани і доносити їх до членів УКАБ, щоб у нас була консолідована позиція по можливих нових параметрах торгівлі з ЄС. Ми маємо бути готовими до дуже непростого діалогу. Ми не можемо це зробити без участі компаній-членів асоціації.

На підсумок нашої розмови, скажіть, будь ласка, тезово, що отримає український аграрій від вступу до ЄС?

Назар Бобицький: Найважливіша вигода — безперешкодний доступ до ринків ЄС. Коли ми станемо повноцінними членами ЄС, всі квоти зникнуть. Ми увійдемо у єдиний митний союз ЄС і єдине регуляторне поле у частині нетарифних регулювань. Тобто однакові правила гри. На м’ясо птиці, зерно можна буде ставити печатку: зроблено у ЄС.

Другий величезний блок переваг — можливості глобального експорту, які вже має ЄС завдяки широкій мережі торговельних угод: їх понад 50 від Австралії до Аргентини, з третіми країнами світу. Звісно, що після нашого вступу ці угоди будуть відкориговані, оскільки Україна дуже сильно змінить розстановку сил. Але разом з ЄС ми зможемо експортувати набагато більше, ніж раніше.

Нарешті, третій великий блок вигід — це доступ до підтримки фермерів у межах політики САП. Ця політика ЄС теж буде переглянута, але ключові елементи допомоги, пов'язані із заохоченням сталої практики виробництва, розвитку сільських громад, ці фонди залишаться.

Які вимоги до української сторони?

Назар Бобицький: Повна адаптація вітчизняного законодавства до законів ЄС у всьому масиві норм, які регулюють ведення сільського господарства. Ми можемо боротися за певні обмежені перехідні періоди чи тимчасові виключення для окремих галузей, але це матиме тимчасовий адаптивний характер.

Отже перше — це завершення реформи ринку землі, можливість використання землі у фінансово-кредитних відносинах. Це має бути прозоро, цивілізовано, з мінімумом корупції.
Друге завдання — посилення ефективності, незалежності та фаховості органів нагляду за безпечністю продуктів харчування, здоров'ям рослин і тварин.

Ці інституційні реформи вже почалися, але ще далеко не завершені. Тож аграрний сектор має спільно зі здоровими силами добиватися завершення цих реформ, щоб не було профанації.