Георгій Гелетуха: Наразі з виробництва біометану Україна реально може конкурувати з будь-якими країнами світу
Висока ціна на природний газ може відкрити й нові можливості для аграріїв – рентабельність виробництва вітчизняного біометану. Георгій Гелетуха, голова правління «Біоенергетичної асоціації України», в особистому інтерв'ю розглянув перспективи впровадження таких технологій та розповів, на якому етапі знаходиться розвиток ринку біометану в Україні.
– Розкажіть, будь ласка, яким є європейський досвід виробництва біогазу та біометану?

– Сумарне виробництво біогазу та біометану вже задовольняє на сьогодні 4,6% попиту на природний газ в ЄС (біля 18 млрд м3 CH4/рік). До 2030 р. прогнозується заміщення 11% природного газу в ЄС відновлюваними газами. Більшу частину (8%) становитиме саме біометан (до 35 млрд м3 CH4/рік). До 2050 р. виробництво біометану може становити 120 млрд м3 СН4/рік і покрити до 35-40% потреб ЄС у природному газі.
– Чому саме біометан є перспективним для України?

– Наразі з виробництва біометану Україна реально може конкурувати з будь-якими країнами. Україна може запропонувати найдешевшу сировину для виробництва біометану, ми маємо найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь, і, відповідно, один з найкращих в світі потенціалів аграрної сировини для виробництва біометану.

Біометан абсолютно готовий для закачування в газову мережу вже сьогодні на відміну від водню. Не потрібні інвестиції у модернізацію газових мереж (ГТС і ГРС) і газового обладнання (газові пальники, двигуни, турбіни тощо).

Крім цього, біометанові заводи генерують дигестат, котрий може стати основним органічним добривом необхідним для відродження українських ґрунтів.

На сьогодні це найдешевший із можливих відновлюваних газів.

– Чи вистачає в Україні сировини для виробництва біогазу та біометану?

– Згідно з останніми дослідженнями «Біоенергетичної асоціації України», потенціал виробництва біогазу/біометану в Україні для технології зброджування оцінюється в 9,7 млрд кубометрів метану/рік. Це біля 1/3 всього споживання природного газу в Україні та практично дорівнює річному імпорту природного газу в країну. Потенціал включає сільськогосподарські відходи та пожнивні рештки, промислові та міські стічні води, органічну частину побутових відходів, кукурудзяний силос.

У 2050 р. загальний потенціал виробництва біометану може зрости до 17 млрд м3/рік. Суттєве збільшення потенціалу прогнозується за рахунок зростання промислового виробництва, розширення сировинної бази для виробництва біометану, укрупнення тваринницьких підприємств та переходу від захоронення твердих побутових відходів до використання технології механіко-біологічного оброблення.
Половину потенційного обсягу біометану в Україні можна виробляти з пожнивних решток — соломи та стебел кукурудзи. Ще третину — за рахунок силосу кукурудзи, вирощеної спеціально з цією метою. Решта розподіляється між відходами тваринництва (гній ВРХ, свиней, птиці), органічними стоками харчової промисловості (молочні заводи, пивзаводи, тощо) та органічною частиною твердих побутових відходів (за умови роздільного збору). Загалом отримаємо 10 млрд. кубів біометану.

– Наскільки рентабельним є виробництво біометану для агровиробників?

– Техніко-економічне обґрунтування виробництва біометану з відходів сільського господарства, включаючи стебла кукурудзи/соломи пшениці, при продуктивності 10 млн м3 біометану/ рік демонструє, що собівартість виробництва біометану знаходиться в діапазоні 630-660 євро/1000 м3. У разі ринкової ціни біометану 900 євро/1000 м3 внутрішня норма рентабельності (IRR) проектів буде в діапазоні 25-28% і такі проєкти є цікавими для інвесторів.

Також агровиробників має мотивувати те, що зараз основний стимул для виробництва біометану — це висока ціна природного газу. Вона не завжди такою була, ще два роки тому влітку 1 тис. кубів природного газу коштувала приблизно 100 євро. Тоді проекти з виробництва біометану були невигідні. Щоб вони були рентабельні, реалізаційна ціна біометану мала б бути 900 євро/1000 кубів, а вартість природного газу на ринку була 100 євро за 1 тис. кубів. Сьогодні зовсім інша картина: вартість природного газу понад 1000 євро, а ми готові виробляти за 900 євро за тисячу кубів.

– Наведіть, будь ласка, декілька успішних прикладів впровадження таких технологій на базі сільськогосподарського виробництва.

– В Україні працює 73 біогазові установки, з них 31 БГУ на біогазі з полігонів і звалищ ТПВ, а 42 БГУ на сировині сільськогосподарського походження. Переважна кількість виробляє електроенергію. 60 БГУ отримали зелений тариф на вироблену електроенергію. Загальна потужність: 124,1 МВт ел. Практично всі з них зацікавлені у переобладнанні на виробництво біометану. Рентабельність виробництва біометану практично вдвічі вища за рентабельність виробництва електроенергії з біогазу. Обмежуючий фактор – наявність і потужність ГРМ, до яких можливо приєднатися.

Наразі біометан в Україні ще не виробляється. Проте ряд біометанових заводів мають почати працювати в Україні у 2023 року.

Заводи, що реконструюють шляхом модернізації діючих біогазових установок у біометанові:

Компанія Галс-Агро, Чернігівська область, 3 млн м3/рік біометану; Компанія Галс-Агро, Київська область, 10 млн м3/рік біометану; Юзефо-Миколаївськм біогазова компанія, Вінницька область, 10 млн м3/рік біометану; Теофіпольська енергетична компанія, Хмельницька область, до 20 млн м3/рік біометану у формі bio-LNG. Нові заводи:

Компанія Vit-Agro, Хмельницька обл., 3 млн м3/рік біометану.

– Якими могли б бути перспективи експорту в Європу?

Дорожня карта розвитку біоенергетики в Україні до 2050 р., розроблена «Біоенергетичною асоціацією України», передбачає виробництво біометану в Україні до 1 млрд м3/рік у 2030 році і до 4,5 млрд м3/рік у 2050 році. Темп зростання виробництва біометану в Україні можуть бути і суттєво вищими при довгострокових високих цінах на природний газ і викиди парникових газів, для чого є всі передумови.

На перших етапах розвитку біометанової галузі в Україні найбільш ймовірним сценарієм розвитку є експорт переважної кількості виробленого біометану в країни ЄС, де на нього вже сформувалися стійкий попит і преміальна ціна.

Біометан має статус відновлюваного джерела енергії, тому Європа дуже зацікавлена саме в такому газі. Згідно з зеленим курсом ЄС має практично повністю відмовитися від всіх видів викопного палива до 2050 року. З усіх видів відновлюваних джерел енергії біометан найбільш близька до ринку опція. Умовно, якщо Європі треба 35 млрд. кубів в 2030 році, то Україна могла б 2-3 млрд. закрити. Якби ми продавали хоча б по 1 тис. євро, то заробляли б 2-3 млрд. євро на рік тільки на продажу біометану. Це суттєвий додатковий заробіток для нашого сільського господарства.

Європа вже ухвалила програму декарбонізації економіки. Україна найімовірніше теж піде цим шляхом. Принаймні, якщо Україна прагнутиме повноцінного членства в ЄС, то нам просто необхідно буде це зробити. І це стане ще одним фактором, котрий буде стимулювати перехід з природного газу на біометан.

– Які перешкоди наразі є в розвитку ринку біометану в Україні?

– Для розвитку проєктів з виробництва біометану насправді необхідні дві речі: сировина, з якої можна виробити біометан, та газова труба, у яку можна його закачувати. Але насправді не все так просто.

Газові труби є на всій території України, але існує нерівномірність споживання газу, зокрема через сезонність. В опалювальний сезон його споживається більше, тому взимку біометан буде легко продаватись, але ж станція має працювати рівномірно протягом року. Проблемно знайти такі місця, де влітку достатньо високе споживання газу. Більше шансів знайти прийнятне місце підключення коли труба, в яку ви врізаєтесь, обслуговує не тільки населення, а й промислові підприємства.

Крім того, не всі діючі біогазові установки зможуть перелаштуватись на виробництво біометану. Коли їх проєктували, головною метою було виробництво і продаж електричної енергії. Для перелаштування на біометан потрібно в першу чергу переконатись, чи буде його гарантований збут улітку. Якщо пощастить і така труба знайдеться, то біогазову установку можна переобладнувати.

Загалом, основними стримуючими факторами для розвитку виробництва біометану наразі є:

– Активні бойові дії та пов'язані з цим ризики для інвестицій;
– Обмеженість прийому біометану газорозподільними мережами, особливо в літній час;
– Закритість ринків частини країн ЄС для експорту біометану з України.
– Яких законодавчих врегулювань потребує галузь?

– Необхідні запуск реєстру біометану і механізму видачі гарантії походження на біометан. Згідно постанови КМУ № 823 від 22 липня 2022 р. «Про затвердження Порядку функціонування реєстру біометану» реєстр біометану має бути створений Держенергоефективності через 6 місяців після прийняття постанови (лютий 2023 р.).
8 грудня Георгій Гелетуха виступатиме одним із спікерів конференції "Ведення агробізнесу в Україні" та розповість, чому біоенергетика – це нові можливості для українського агробізнесу. Не пропустіть!
Джерело: АгроЕліта