"DoAgro – це діалог між владою та бізнесом", – Роман Сластьон
5 грудня в UNIT.City (м. Київ, вул. Дорогожицька, 3) асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent проведуть XI Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні», в рамках якої підведуть підсумки роботи агросектору у 2019 році. Уже 11 років поспіль захід стає місцем зустрічі та платформою для побудови діалогу між владою та бізнесом. Традиційно під час конференції відбуватимуться панельні дискусії та розгляд цікавих кейсів, що допоможе учасникам заходу отримати відповіді на найгарячіші питання та обрати вектор розвитку на наступний рік. До обговорення передбачені наступні тематики: аграрні підсумки року, вплив геополітичних факторів на макроекономіку України, управління фінансовими інструментами, скасування мораторію на продаж земель c/г призначення. Своїми думками з цього приводу та очікуваннями від XI Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» поділився Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Чим конференція «Ведення агробізнесу в Україні» відрізняється від іншої нещодавно проведеної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями»?

Перше за все, ці два заходи різняться між собою тематиками та самим форматом. Концепція конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) полягає у вдосконаленні побудови внутрішніх процесів бізнесу, обміні досвідом між великими українськими та закордонними компаніями. Конференція «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro) спрямована на побудову діалогу між владою та бізнесом, аналіз зовнішнього простору, в умовах якого функціонує український агробізнес в контексті як національних умов, так і глобальних трендів.

На Вашу думку, чи існує конфлікт між цільовими аудиторіями цих двох конференцій? LFM більше фокусується на діяльності великих компаній, в той час як DoAgro об'єднує всіх. Чи існує взагалі в наш час такий конфлікт в аграрному секторі?

На мою думку, конфлікту немає, є здорова конкуренція. На будь-якому із ринків присутні великі, середні та малі підприємства, для яких конкуренція є природнім процесом. Що стосується поділу аудиторій, то LFM створений для тих, кому цікаві вдосконалення та інновації всередині компанії. DoAgro аналізує зовнішнє середовище, оскільки навіть бездоганно добре вибудуваний бізнес з середини виявиться нежиттєздатним, якщо не зможе реагувати на світові виклики та тренди. Обидві конференції є однаково корисними, бо доповнюють одна одну.

Про що говоритимемо на конференції «Ведення агробізнесу в Україні» у 2019 році?

Найважливіше у конференції DoAgro – діалог між владою та бізнесом. Саме з цього ми розпочнемо наш захід. Основне завдання влади – інформувати про заплановані зміни та роз'яснювати їх. Таким чином бізнес розумітиме куди він рухатиметься в нових обставинах. Така взаємодія є особливо корисною, оскільки в разі виникнення спірних чи незрозумілих моментів, бізнес зможе сигналізувати владу про негативні наслідки змін. Після діалогу гості заходу зможуть дізнатися, як геополітичні фактори впливають на макроекономіку України, обговоримо популярні фінансові інструменти, і безперечно зупинимося на основній темі року – скасуванні мораторію на продаж земель c/г призначення.

2019 рік був наповнений змінами, в першу чергу це стосується нової влади. Як це позначилося на розвитку агросектору уже сьогодні?

Не секрет, що у владі справді відбулися кардинальні зміни. Сьогоднішнє керівництво держави є проактивним, воно прагне реформ та швидких результатів. Влада бажає максимально лібералізувати усі процеси, зняти бар'єри з якими ми жили багато років поспіль. Однак кожна реформа має своїх противників, яким зручно зберігати статус-кво.

Чи можливі швидкі та якісні зміни?

Я вірю, що якісні швидкі зміни можливі за умови діалогу між усіма сторонами, на які вони впливатимуть. Для цього реформотворець повинен вислухати та обміркувати різні думки, але зробити свій власний вибір. Реформа не може бути однаково зручною для всіх.

Як позиція УКАБу щодо ліквідації Міністерства аграрної політики та продовольства України?

Агросектор це потужна складова економіки нашої країни, яка генерує величезний валовий продукт та валютну виручку. Така значна частина економіки повинна мати своє представництво. Загалом, як асоціація, ми не підтримуємо ліквідацію міністерства, яке представляло агросектор. З іншого боку, можливо, були певні потреби та запити у ліквідації того міністерства, яке було. Зараз це реформування відбувається в рамках Міністерства економіки та торгівлі. Незважаючи на його ліквідацію, комунікація стосовно аграрних питань з урядом та парламентом продовжується. Проте уже зараз відчуваються певні незручності. Зокрема це стосується роботи комісій, які розглядали розподіл державної підтримки згідно заявок, які надсилалися. На разі ця робота призупинилася до моменту передачі повноважень та створення комісії при Міністерстві розвитку економіки та торгівлі. Тільки час покаже, чи був це правильний та ефективний крок. Можливо, ми звернемося до досвіду країн, які також ліквідували певні міністерства, а через певний час їх поновлювали.

Які основні виклики перед агробізнесом стоять сьогодні?

Основний виклик – це земельна реформа, а саме її завершення та впровадженням обігу землі с/г призначення. За 18 років мораторію, окрім формування ринку оренди землі та розуміння власниками цінності своїх гектарів, сформувався і «сірий» ринок. Далі так тривати не може, тому необхідно визначатися з форматом. Саме навколо цього формату точиться найбільше дискусій, оскільки кожен намагається схилити президента та уряд на свою сторону. Великою проблемою є відсутність асоціації власників земельних паїв.

На Вашу думку, чи мають право іноземці викупляти українську землю?

Думаю, право на викуп землі мають ті, хто уже багато років поспіль працює на українській землі, вкладає свої кошти в українську економіку та чесно дотримується українського законодавства. Вони приходять зі своїми капіталами та вкладають їх в бізнес, умови для якого створює Україна. Ми маємо наділити таких людей правом грати на рівних умовах з усіма. Стосовно суто спекулятивного капіталу, можливо, правильно обмежити його на певний час для того, щоб не було банальних спекуляцій на ринку землі.

Можливо, доцільно запозичити польську модель впровадження ринку землі, а не знімати обмеження на продаж для усіх категорій?

Є дуже багато моделей впровадження обігу земель у різних країнах, від абсолютно ліберальних до цілком протекціоністських. Європейський Союз завжди був дещо закритим, оскільки у них є підтримка держав та платників податків, а саме фермерів. 40% їхнього бюджету витрачається на те, щоб зберегти фермерський устрій, який уже склався. В ЄС дуже складно утримувати фермерів із невеликим обсягом гектарів, тому там нарощують підтримку, аби зберегти цей клас. Україна не може дозволити собі таких витрат і підтримувати тих, хто не є ефективним та життєздатним на ринку. Варто підтримувати тільки тих, хто починає свій бізнес, а саме малих та середніх, проте навряд чи ми зможемо забезпечити такий рівень, який є в ЄС. Більшість країн схиляються до того, що це має бути вільний ринок та вільна конкуренція.

Чи є загроза того, що після відкриття ринку землі, аграрний сектор відчує удар на собі?

Уже зараз тема ринку землі почала покриватися міфами. Найпоширеніший із них – це прихід іноземних капіталів, які поскуповують українські землі, після чого робота на них стане неможливою. Насправді існує багато бар'єрів для цього. По-перше, більшість земель, які обробляються, закріплені договорами оренди на 5-10 років. Відповідно ще 5-10 років ці землі залишатимуться в обробітку компаній, які зараз на них працюють. По-друге, іноземному капіталу цілком невигідно скуповувати землю, яка буде закріплена договорами оренди у гривнях, особливо в умовах нестабільності української валюти. Ще один міф стосується масового продажу земель власниками. Однак на будь-якому ринку, коли ціна на активний товар росте, більшість очікує піку. На сьогодні ціна на оренду землі зростає як на звичайному, так і «сірому» ринку. Тому доцільно говорити про те, що орендодавці чекають піку ціни, яка для нашого менталітету складається із захмарних цифр. На мою думку, в перший рік скасування мораторію, бажаючих продати землю буде доволі мало, 95% вичікуватимуть більш вдалого моменту для продажу.

Нещодавно у Вас була зустріч із банками стосовно скасування мораторію та кредитування купівлі землі. Чи мають вони стратегію запуску такого варіанту співпраці з потенційними клієнтами?

Банки активно готуються до впровадження обігу землі і розуміють, що скоро їхнім клієнтам знадобляться додаткові кошти. Однак тут також є свої нюанси. Кожен великий міжнародний банк має ліміт коштів, які можуть бути виділені на конкретну країну, а перегляд цього ліміту є складним процесом, майже нереальним.

Яким чином геополітичні фактори впливають на економіку України в цілому?

Питання України на міжнародному ринку капіталів покращується, про що свідчить підняття у рейтингу Doing Business-2020 на 7 пунктів. Однак залишається багато невирішених питань, які стосуються конфлікту на сході України.

Реєструйтеся на XI Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» вже сьогодні. Чекаємо на Вас 5 грудня в UNIT. City, зал UNIT.Verse (вул. Дорогожицька, 3, м. Київ)
ВАЖЛИВІ ПОСИЛАННЯ
© 2019 Doing Agribusiness
Розробка та
просування

Made on
Tilda